Світло стокгольмських вулиць

Photo by Tatiana Azarova

Сьогодні буде про зустріч. Не тоді, коли ти сам на сам із собою, розглядаєш свої найтонші рефлексії, ледь помітні відчуття, наче під мікроскопом. Ні, це про зустріч із Іншим. Коли виходиш за межі кімнати, немов за межі власної шкіри, і бачиш раптом іншу людину. Зі своїм мікрокосмом чи навіть мікроскопом. Чекаєш на неї у коридорі, щоб запропонувати вийти за межі вже разом. За межі цієї просторої квартири, нашої спільної оболонки. Детальніше →

Близькість у Стокгольмі

Я почну спочатку. Розповідати про Стокгольм. Стокгольм і його близькість. Тут усе дуже близько. У моєму Стокгольмі. Бо ж відомо, що кожен має свій.

Детальніше →

Intro: Ви даєте самим лише читанням

You give only by reading

Думала розпочати з понеділка, але нащо відкладати. Можна ж почати і з першого вересня. Що саме? Почати розказувати про нього. Про мій Стокгольм. Місто літератури… Ні, інакше. Це місто є суцільною літературою. Вона в повітрі, у вітрі, в воді, у дощі. В будинках, деревах, людях, кораблях. Стокгольм просякнутий літературою. Я читаю його, гортаю його сторінки. Література наповнює мене, проситься на волю, просить втілити її у слова. Висловити. Детальніше →

arrow-pointing-downcaret-down