Раббі Нахман із Брацлава

Однією з найзагадковіших фігур хасидизму досі залишається раббі Нахман з Брацлава. Науковці не втомлюються досліджувати його біографію та вчення. Могила ж відомого цадика в Умані є місцем паломництва брацлавських хасидів. Чому саме раббі Нахман набув такої популярності у свій час і залишається досі для його послідовників тим, кого неможливо замінити, чиє місце не можна перейняти, продовжуючи тим самим династію? Чи не тому, що в основу свого життя й духовного шляху він поклав страждання, відмову від тілесних насолод, закликаючи попри те своїх учнів радіти? А може тому, що все його вчення було настільки сповненим протиріч, як і саме життя, що й тримало коло нього прихильників та досі не припиняє приваблювати гострий людський розум, який прагне розібратися в суперечності людського існування.

Уся інформація, яка існує про життя раббі Нахмана з Брацлава, нагадує скоріше міфологічні історії або й казки, які так любив оповідати цадик. Адже джерелом дослідження його життєвого шляху є його власні твори, праці його найближчого учня раббі Натана з Немирова або ж твори більш пізніх брацлавських хасидів. У перші роки після смерті вчителя раббі Натан взяв на себе задачу зібрати всі відомості про ранні роки р. Нахмана й особливо подробиці його подорожі на Святу Землю у 1798-1799 роках. Біографічні й мемуарні праці раббі Натана позначені максимальною достовірністю фактів з життя вчителя. Його твори відрізняються від решти хасидських творів саме відсутністю дивовижних й міфічних історій. До своєї задачі раббі Натан поставився вкрай серйозно, прагнучи в більшій мірі описати подробиці дитинства й життя раббі Нахмана і значно менше приділяти увагу містичним досвідам наставника.

Головними творами самого раббі Нахмана є збірка його повчань Лікутей Могаран (або Лікутім) і том його оповідань та притч Сіпурей Маасійот. “Повчання” раббі Нахмана є свого роду скороченими записами його неформальних розмов з учнями, які збиралися за суботнім або ж святковим столом. Хоча вчитель у розмові послуговувався їдишем, записувались його слова раббі Натаном саме івритом, святою мовою, яка більше пасувала до високих слів наставника. Сіпурей Маасійот були вперше опубліковані так само раббі Натаном уже після смерті р. Нахмана у 1816 році. Це видання спрямовувалось у першу чергу до жінок та простого люду, але також було не менш цікавим для більш освічених читачів. Воно було двомовним і зберігалося у такому вигляді в більш пізніх перевиданнях книги.

Окрім цих двох головних книг Нахмана існують також дві невеликі праці: Сефер га-мідот (“Книга моральних цінностей”) та невеличкий твір Сіхот га-Ран (“Бесіди раббі Нахмана”). “Книга моральних цінностей” є алфавітним переліком коротких приписів морального життя. Більш важливими є “Бесіди раббі Нахмана”, у яких р. Натан практично дослівно зберіг різноманітні вислови й короткі повчання вчителя.

І хоча перед смертю раббі Нахман заповів знищити всі його вчення, ми завдячуємо збереженим працям раббі Натану, який, за невеликим винятком, не виконав волі свого наставника. Більше того, присвятив велику частину свого життя на відтворення подробиць з біографії р. Нахмана.

Отож 1772 року в перший день місяця нісан народився в Меджибожі Нахман, який пізніше став відомий як раббі Нахман з Брацлава. Хоча його народження не припало на якийсь визначний період світової історії, однак дало свої перші натяки на цікаву долю, яка чекала на новонародженого. З’явився на світ він у суботу в родині Баал Шем Това. Мати Нахмана Фейга була онукою Бешта, дочкою його дочки Аделі. Зі сторони батька сім’я також була досить знаною, адже дід Нахмана по батьковій лінії, раббі Нахман з Городенки, був членом того першого кола, яке свого часу сформувалося навколо Бешта.

З тих джерел, які нам відкриті, ми бачимо, що Нахман не схожий на інших дітей, був дещо неспокійним та задумливим. У біографічних текстах Нахман постає перед нами нервовим й аскетичним підлітком, який уже з ранніх років пізнає складності релігійного життя й докладає неабияких зусиль, щоб їх подолати. Уся його енергія концентрувалася навколо екстатично напруженої молитви про близькість із Творцем, а молитовне життя юного Нахмана зосереджувалося перш за все на книзі Псалмів. Свої молитви Нахман супроводжував різними аскетичними обмеженнями. Є свідчення про те, що у віці шести років він виходив надвір холодною зимовою ніччю і відправлявся на могилу Бешта, щоб просити його допомоги в наближенні до Г-спода. Потому він занурювався у відкриту мікву у дворі. У тому самому віці він намагався відмовитись від насолоди їжею. Розуміючи, що не може відмовитись від споживання їжі взагалі, він намагався її не пережовувати, а ковтати одразу, щоб не відчувати жодного смаку. Йому з рештою довелося припинити цього роду випробування, коли розпухло його горло і це викликало занепокоєння матері. Тому дитиною він залишив для себе самозаглиблення й усамітнення, максимальне занурення в молитву.

Через деякий час після бар-міцви рідня організувала шлюб Нахмана та Зосі, дочки Ефраїма — поважного й забезпеченого землероба з Гусятина. За звичаєм того часу молоді оселилися в домі батька нареченої. Свідчень про подружнє життя Нахмана майже немає. Певно через те, що воно мало його займало. Більше того, він продовжив свої аскетичні випробування через спроби відмовитися від сексуального життя, а якщо це не вдавалось у повній мірі, то принаймні від самої сексуальної насолоди. Невідомо на яких саме спокусах фокусувалися сексуальні муки Нахмана. Однак він постійно підкреслював важливість боротьби з сексуальним бажанням, яка характерна для пізніших його повчань. Саме завдяки розумінню того, що цю людську пристрасть найважче подолати, він прийшов до думки, що єдиним істинним випробування цадика є випробування на сексуальну чистоту. Тим не менше прагнення Нахмана повної відмови від сексуального життя не було справдженим, адже відомо, що він зачав сімох дітей (останній народився восени 1806 року, за півроку до початку смертельної хвороби батька).

Але найбільш цікавим фрагментом біографії раббі Нахмана, на мою думку, є його подорож до Святої Землі. Серед заявлених ним цілей подорожі в Землю Ізраїля було бажання поспілкуватися з дідом, який був похований на цвинтарі в Тверії. Відомості про саму подорож ми беремо із записів раббі Натана, заснованих на спогадах раббі Шимона, який супроводжував раббі Нахмана в подорожі. Отож 18 іара (4 травня 1798 року) Нахман та Шимон відправилися в дорогу. На той час вони обрали досить незвичний маршрут і відпливли з Одеси до Стамбулу. Перебуваючи в турецькій столиці, раббі Нахман і раббі Шимон зустрілися з єврейським емісаром зі Святої Землі. Нахман не виказав емісарові свого справжнього імені. Більше того, кожного разу, коли його питали ім’я, він щоразу давав різні недостовірні імена, заплутуючи тим самим емісара та його людей. Він поводив себе дивно й відверто провокував негативне до себе ставлення. Пізніше він пояснив це потребою духовного сходження вгору та вниз. Коли раббі Нахман зробив перший крок на Святій Землі, відчув спершу духовний підйом, навіть ейфорію. Він приймав людей і їхні прохання про молитву, поводив себе як справжній ребе. Проте з часом відчув тривогу й духовну муку, відмовився будь з ким говорити. Раббі Шимону він заявив про намір негайно повернутися додому, не заїжджаючи ні в Тверію, ні в жодне інше святе місце. Лише вмовляння р. Шимона та деяких хасидів Цфата і Тверії переконали його залишитися ще на деякий час у Святій Землі. Він відвідав таки Хайфу і Тверію, з Тверії їздив у декілька святих місць у Галілеї. При тому раббі Нахман відмовлявся відвідувати Єрусалим. Напевно ця подорож була б можливою, якби не необхідність негайного повернення додому через наступ наполеонівських військ. Разом із раббі Шимоном вони прибули в порт Акко й опинилися на турецькому військовому кораблі. На цьому кораблі їм довелося пережити безліч небезпек: морський бій, бурю, яка мало не призвела до смерті всього екіпажу. Переживши ще деякі битви, бурі та хвороби обидвоє дісталися до Галацу, а звідти в Україну. На початку літа 1799 року раббі Нахман і раббі Шимон нарешті прибули додому.

Усе подальше життя і вчення раббі Нахмана було позначене його подорожжю в Ерец Ісраель. Вона супроводжувала його і в Брацлав, і в Умань. Куди б він не йшов, говорив, що робить крок у напрямку Святої Землі. Містичний досвід, отриманий у Землі Ізраїля знайшов своє місце також і в казках Нахмана, які не втомлюються розшифровувати його учні та послідовники. Напевно саме в цих казках і відображена найбільше суперечлива натура наставника, який не уникав страждань, а навпаки, шукав їх для себе, постійно прагнучи зміцнити дух. Його буремне внутрішнє життя відбилося в численних героях його оповідань, у яких знов-таки проглядається сам Нахман. У них він прагнув закодувати й одночасно оживити досвід усіх попередніх поколінь свого народу, починаючи все спочатку. У казках вгадується також найбільший противник Нахмана — Арьє Лейбі зі Шполи (відомий як Шпольський старець, або ж Шполер Зейде). Проте Нахман не давав явних імен своїм героям, він не називав конкретних місць. Його казки про безіменних царів та цариць, слуг та бідних волоцюг. Дати їм імена — означало зменшити межі загальної кризи. Замість названих міст, містечок та селищ, ми бачимо в його казках символічний пейзаж, де знаходять місце дві тисячі гір, сім вод, ліси, що співають й величезні широкі пустелі. Замість субот і свят — безкінечний час, що відмічений раптовими бідами та щасливими весіллями.

Таким він лишився для своїх учнів та захоплених читачів — загадковим, суперечливим, тим, що спонукає і їх самих до постійного пошуку, внутрішньої боротьби. Замінити послідовником його було неможливо, а заступити його творчість так само складно, як і розгадати її.

Література:

  1. Бубер, М. Ґоґ і Маґоґ. – Дух і Літера, 2009
  2. Грин, Авраам Артур. Страдающий наставник. Жизнь и учение рабби Нахмана из Брацлава. – Москва, Мосты культуры, 2007.
  3. Роскис, Дэвид. Г. – Муж молитвы Нахман Брацлавский. – Лехаим, май 2009.
  4. Электронная еврейская энциклопедия. – Нахман из Брацлава.

Comment section

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

arrow-pointing-downcaret-down