C’est comme ça la vie d’artiste*

бути письменником
Photo by Franciszek Kołpanowicz

Як правило ти цього не обираєш. Вибір за тебе вже зроблено, тобі залишається прийняти його. Або не прийняти. То вже як вирішиш. Важко сказати, що є кращим, адже легко не буде ні в тому, ні в іншому випадку. Хоча я не знаю як воно, коли опираєшся. Була заслабкою перед силою, яку від дитинства відчувала нездоланною, а тому покорилася. Часом мені стає цікаво, що було б, якби я пішла іншою дорогою. Але два життя не прожити. Може, хтось мені розкаже, що відбувається на тому – іншому шляху.

Я ж іду своїм. Так наче зав’язую вузлик з усім необхідним і вирушаю в суцільну невідомість. Чи буває страшно? Так. Самотньо? Зрідка. Чи часто почуваюся безсилою? … Іноді просто хочеться, щоб хтось прийняв рішення за мене, підказав наступний крок. Це коли навколо суцільна темрява і геть не видно виходу. Тоді краще завмерти і не ворушитися, трохи заспокоїтися і змиритися з тим, що рішення приймати мені і ніхто за мене цього не зробить. А якщо воно раптом видасться хибним, то ж і платити по повній мені. Від того розуміння трусяться коліна і напружуються всі жили, зникає сон вночі, бо то ж не гра якась, а життя. Це момент, коли необхідно прийняти те рішення, яке вже до того було прийняте за тебе. Це формальність, але вона важлива. Адже позбавляє відчуття примусу, пасивної ролі у своєму власному житті, натомість дає відчуття контролю, хай навіть ілюзорне, і відповідальності. Бо ж насправді ніхто не силував, сама захотіла. Бути письменником нелегко, але я не знаю, як це ним не бути. Це як не бути взагалі. Знайомі іноді кажуть, як мені пощастило, адже відколи себе пам’ятаю знала, чим хочу займатися і до чого є покликана. Мовляв, є люди, які і після тридцяти не знають, що хотіли б робити в житті. А я досі не знаю, добре це чи погано. Бо часто те покликання, як та торба, яку і викинути шкода, і нести тяжко.

Є різні покликання, але письменництво… Це не для слабкодухих. Я точно знаю, про що говорю. У момент прийняття прийнятого за тебе рішення треба бути готовим до всіх наступних наслідків. І бути готовим до того, що можливо, навіть цілком імовірно, ця справа життя не забезпечуватиме навіть кволого твого існування, забиратиме сили, сон, здоров’я. Що за цю розкіш треба буде дорого платити, а для того мати ще одну професію, працювати вдвічі, а може, і втричі більше за решту нормальних людей. І от вона пастка. Коли починаєш порівнювати й проводити паралелі. Від того треба тікати якнайдалі, за жодних обставин не дивитися в різні боки, а просто робити своє. Бо знаєш, що без того не можеш. І нехай буде пан або пропав, ставиш усе на кін. Не ховаєш за пазухою жодних козирів, і не граєш, ні, живеш. Живеш на повну.

Аж раптом з’являються люди, які намагаються тобі довести, що твій шлях таки хибний, що йдучи ним ти занапастиш своє життя. Однак є і такі, що як би важко не було, вони завжди на твоєму боці. І ті, й інші важливі. Перші постійно перевіряють тебе на міцність, так наче самих перешкод тобі замало, вони змушують тебе самого сумніватися в серйозності твоїх намірів. Ці люди дуже цінні, вони не дають втратити пильність. Проте ціннішими є ті, які завжди поруч, які вірять у тебе в ті найтемніші миті, коли й сам втрачаєш віру у будь-що. Ні, вони не пройдуть за тебе шлях, вони не зменшать ударів і випробувань, вони не приймуть за тебе доленосних рішень. Нічого подібного не буде. Кожен із них ітиме своїм шляхом, але попри те вони будуть поруч. А тоді, допомагаючи надягати важкий наплічник в дорогу, яка стала єдиним надійним домом, хтось із них тобі скаже, що ти є попросту мандрівним воїном.

— Знаєш, воїни бувають різні. Є ті, що лишаються на одному місці, щоб обороняти, а є ті, що йдуть у бій. Ти є з тих других. Не боїшся поранень і поразок. Ти не боїшся загибелі.

— А що як я не хочу бути воїном?

— А тебе хіба хтось питає. Ти вже такою народилась.

— От я й досі не знаю, добре це чи погано…

— Це є ні добре, ні погано. C’est comme ça la vie d’artiste*.

 


*fr – це таке життя митця

Comment section

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

arrow-pointing-downcaret-down